Клімат Тихого океану

Клімат Тихого океану формується за рахунок зонального розподілу сонячної радіації і циркуляції атмосфери, а також потужного сезонного впливу Азіатського материка. В океані можна виділити майже всі кліматичні зони. У північній помірній зоні в зимовий час баричним центром є Алеут мінімум тиску, слабко виражений в літній час. Південніше розташовується Північно-Тихоокеанський антициклон. Уздовж екватора відзначається Екваторіальна депресія (область зниженого тиску), яка південніше змінюється Південно-Тихоокеанським антициклоном. Далі на південь тиск знову знижується і потім знову змінюється областю високого тиску над Антарктидою. У відповідності з розташуванням барических центрів формується напрямок вітру. У помірних широтах північної півкулі взимку переважають сильні західні вітри, а влітку - слабкі південні. На північному заході океану в зимовий час встановлюються північні і північно-східні мусонні вітри, які влітку змінюються південними мусонами. Циклони, що виникають на полярних фронтах, визначають велику повторюваність штормових вітрів в помірних і приполярних зонах (особливо в південній півкулі). У субтропіках і тропіках північної півкулі панують північно-східні пасати. В екваторіальній зоні цілий рік спостерігається переважно штильна погода. У тропічній та субтропічній зонах південної півкулі панує стійкий південно-східний пасат, сильний взимку і слабкий влітку. У тропіках зароджуються (головним чином влітку) жорстокі тропічні урагани, тут звані тайфунами. Зазвичай вони виникають на схід Філіппін, звідки рухаються на північний захід і північ через Тайвань, Японію і затухають на підступах до Берингову морю. Інша область зародження тайфунів - прибережні райони Тихого океану, прилеглі до Центральної Америки. У сорокових широтах південної півкулі спостерігаються сильні і постійні західні вітри. У високих широтах південної півкулі вітри підпорядковані загальній циклонічної циркуляції, властивої приантарктических області низького тиску.

Загальною широтноїзональності підпорядковане розподіл температури повітря над океаном, але західна частина має більш теплий клімат, ніж східна. У тропічних і екваторіальній зонах переважають середні температури повітря від 27,5 ° C до 25,5 ° C. У літній час ізотерма 25 ° C розширюється на північ у західній частині океану і лише в невеликому ступені у східній, а в південній півкулі сильно зсувається на північ. Проходячи над величезними просторами океану, повітряні маси інтенсивно насичуються вологою. По обидві сторони від екватора в приекваторіальній зоні відзначаються дві вузькі смуги максимуму опадів, окреслені ізогіетой 2000 мм, а вздовж екватора виражена відносно посушлива зона. У Тихому океані немає зони збіжності північних пасатів з південними. Виникають дві самостійні зони з надлишковим зволоженням і розділяє їх відносно посушлива зона. На схід в екваторіальній і тропічній зонах кількість опадів зменшується. Найбільш посушливі області в північній півкулі прилягають до Каліфорнії, у південному - до Перуанської і Чилійській котловинам (прибережні райони отримують менше 50 мм опадів у рік)

Тихий океан— частина Світового океану.

Тихий океан , Великий океан - частина світового океану.

Тихий океан - найбільший за площею і глибиною океан на Землі. Розташований між материками Євразією і Австралією на заході, Північною і Південною Америкою на сході, Антарктидою на півдні.

Тихий океан простягається приблизно на 15,8 тисячі км з півночі на південь і на 19 500 км зі сходу на захід. Площа з морями - 179,7 млн ​​км², середня глибина - 3984 м, об'єм води - 723 700 000 км ³ (без морів відповідно: 165200000 км², 4282 м і 707 600 000 км ³). Найбільша глибина Тихого океану (і всього Світового океану) - 10 994 м (в Маріанський жолоб) [1]. Через Тихий океан приблизно по 180-му меридіану проходить лінія зміни дати.

Неймовірні мешканці Тихого океану

Морською видрою або морським бобром інколи називають каланів – тварину, що веде напівводяний спосіб життя. Вона чудово адаптована до існування в морському середовищі. Ця тварина може пірнати на глибину більшу за 20 метрів, але робить це рідко. Були зафіксовані занурення на 40 м та 97 м (це – найглибше ).

Найдовший час занурення 4 хв 25 с. Зазвичай – до      1 хв 30 с. Ці ссавці – одні із тих тварин, що використовують так званий інструмент – коли тварина плаває на спині, то у лапах вона тримає камінь, що потім використовує для того, щоб розбити міцні оболонки мідій. Широко розповсюджена думка, що калани, коли засинають, тримаються передніми лапами, щоб течія не понесла їх у відкрите море.

Дюгонь ще називають русалкою, сиреною, морською дівою, морською коровою. Останню назву вони, напевно, отримали, тому що, як звичайні корови, вони «пасуться» на підводних океанських «полях», що складаються з морської трави та водоростей. Ці рослина дюгонь може вирвати з корінням завдяки своїм міцним губам. Тварини не приносять ніякої шкоди та спокійні. Довгий час людину приваблювало м’ясо, жир та шкіра дюгонів.

Голонтурії, інші назви – морські огірки або морські кубушки, відносяться до голкошкірих. Але, на відміну від інших представників цього типу, їхнє тіло не покрите шипами, червоподібне та продовгувате. Деякі види морських огірків мають кулясту форму. Ці тварини можуть рухатися за допомогою трьох рядів ніжок порівняно з іншими представниками голкошкірих, що зазвичай лежать на дні океану. Також багато представників типу людина вживає в їжу – це трепанги.

У водах Тихого океану можна зустріти ще незвичайної краси ракушку – морського равлика Конус, але потрібно бути обережним, адже він отруйний. Для порівняння: від укусів акули щороку гине 1 людина, від укусів цих тварин – 2-3. Людину приваблює краса ракушки морського равлика і вона бере її в руки. Найчастіше зараження відбувається під водою, об гостру конусоподібну верхівку ракушки можна вколотися. Коли зараження відбулося, людина немає достатньо часу, щоб виплисти та отримати медичну допомогу. Тим паче, що у цей час вона буде страждати на сильний біль.

Також у Тихому океані проживають кашалоти (представники зубастих китів), смугасті кити, морські леви, морські котики, північні котики (цінні для людини своїм хутром), моржі, що знаходяться на межі зникнення. У районах тропіків налічується понад 2000 тис. видів риб, у на північному заході – близько восьми сотень тисяч. Серед них лососеві, анчоуси, оселедцеві та тріскові. Велика кількість найпростіших, молюсків, членистоногих та кишковопорожнинних.

• 0.00 / 5 5